Автор: Бугера Юлія

Запрошуємо на навчання

Шановні абітурієнти!
Кам‘янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка має для Вас гарні новини.
Ректорат погодив із Міністерством освіти і науки України максимальні обсяги та кваліфікаційний мінімум державного замовлення на прийом у 2020 році. Цьогоріч обсяги держзамовлення в нашому університеті одні з найбільших у регіоні.
http://vstup.kpnu.edu.ua/wp-cont…/…/sites/29/2020/03/178.pdf
Наш університет чекає наполегливих, розумних, вмотивованих.
Університет Огієнка – це місце сили духу, свободи вибору, лідерів та професіоналів.
Якщо Ви прагнете навчатися та розвиватися в колі найкращих, то обирайте свою професійну стежину в Кам‘янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка!

Якщо поруч – дитина з інвалідністю

Найкращий спосіб навчити дітей толерантності – показати це на власному прикладі.

Не зважаючи на те, що у XXI столітті активно пропагується толерантність, трапляється безліч ситуацій, в яких люди демонструють свою нетерпимість до інших. Хтось – цілком свідомо, а хтось – мимоволі користуючись нав’язаними стереотипами.

Наразі в Україні динамічно розвивається інклюзивна освіта. Інклюзивно-ресурсні центри проводять тренінги, присвячені методикам роботи з дітьми, які мають інвалідність та особливі освітні потреби. Але залишається питання зі сприйняттям таких діток суспільством.

Журналісти «Всеосвіти» не раз чули історії від батьків, в яких є, наприклад,  донька або син з ДЦП:

Ми приходимо на дитячий майданчик, а нам кажуть: «Йдіть звідси, я не хочу, щоб моя дитина гралася з такою як ваша і заразилась».

І це не зважаючи на те, що дитячий церебральний параліч – не інфекційне захворювання, він не може передаватися через дотик або повітряно-крапельним шляхом.

Усі діти спостерігають за поведінкою дорослих та копіюють її, саме тому надзвичайно важливо демонструвати на власному прикладі правильну модель дій.

Проєкт #НеБийДитину підготував кілька корисних порад, які допоможуть коректно реагувати на дитину з інвалідністю.


 Якщо поруч дитина з інвалідністю 

 1.  Не відвертайтесь, посміхніться!

 2.  Не давайте порад, якщо вас не просять!

 3.  Не питайте у батьків, що з дитиною, краще запитайте, що подобається малюкові.

 4.  Не розказуйте батькам про «хрест, який вони мають нести», про сімейні гріхи та погану карму.

 5.  Не забороняйте своїм дітям гратися з такими дітками.

 6.  Не звертайте увагу на їхню нестандартну поведінку.

 7.  Пропускайте батьків із дітьми з інвалідністю у черзі.

 8.  Допоможіть їм виїхати з візком на бордюр чи сісти у транспорт.

 9.  Пам’ятайте: усі діти є дітьми, просто деяким потрібно більше нашої уваги і допомоги.

Джерело: проєкт #НеБийДитину

Фінансування інклюзивного навчання у 2020 році

Суттєву суму виділено на підтримку вихованців у дитячих садках.

На 2020 рік розмір інклюзивної субвенції становить 504 мільйони гривень. Понад 400 мільйонів гривень з цієї суми піде на підтримку інклюзії в школах.

 Розподіл коштів 

На підтримку вихованців у дитячих садках виділено 77,748 мільйонів гривень. Тобто на кожну дитину передбачено 19,5 тисяч гривень.

На підтримку учнів інклюзивних класів у школі заплановано 400,946 мільйонів гривень. Відповідно, на кожну дитину виділено 21,3 тисячі гривень.

На підтримку здобувачів повної загальної середньої освіти у професійно-технічних закладах передбачено 10,31 мільйонів гривень. На кожну дитину припадає 17,5 тисяч гривень.

На підтримку здобувачів фахової передвищої освіти у професійно-технічних закладах виділено 1,464 мільйонів гривень. На кожну дитину передбачено 6 тисяч гривень.

На абонплату за користування діагностичними методиками, які використовують фахівці #ІРЦ для визначення освітніх потреб дітей заплановано 13,552 мільйонів гривень.

 З коштів на підтримку дітей виділено: 

  • 35% – засоби корекції і оснащення кабінетів;
  • 65% – корекційно-розвиткові заняття.

Залишки субвенції на кінець року зберігаються в місцевих бюджетах і використовуються наступного.

Джерело: НУШ, Міжнародний фонд “Відродження”


 

У Києві пройшла Перша міжнародна конференція з аутизму

Під час заходу українцям надали практичні поради рекомендації від експертів, які працюють з людьми з ментальними розладами.

УКиєві відбулася Перша міжнародна практична конференція з аутизму – #IPACUkraine19, – яка тривала 8-9 листопада. Захід відвідали найвідоміші світові спікери та кращі вітчизняні фахівці у сфері інклюзії. Конференція проходила у форматі 20 практичних семінарів з лекціями, а на питання українців стосовно особливостей ментальних розладів відповідали фахівці із США, ЄС, Туреччини, України та інших країн.

Ініціатором заходу стала відома в Україні МГО «Дитина з майбутнім». Її засновниця – Інна Сергієнко, Консул Аутизм-Європа в Україні – вважає, що усі сили необхідно зосередити на підготовці дітей до інклюзії, тобто, починати із дошкілля.

У новому середовищі для таких дітей існує безліч дратівливих факторів. Потрібна ґрунтовна підтримка і багато індивідуальної роботи, і навіть школа з інклюзією не може цього забезпечити. Обов’язково повинен бути певний набір фахівців. Крім того, необхідно навчати педагогів, адже часто вони просто не знають, що робити з дитиною з аутизмом або іншими ментальними відхиленнями, – наголосила пані Інна.

Під час відкриття Конференції заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк зазначила, що український парламент відкритий для діалогу і спільної роботи з громадськими організаціями. Адже саме співпраця допоможе сформувати європейську культуру ставлення до аутистів та їхніх прав.

Просвітництво, інформування, подолання страхів – є нашою чи не основною роботою у цій сфері. Питання аутизму стосується вже не тільки дітей, а й підлітків і дорослих, – підкреслив Юрій Мірошниченко, співорганізатор парламентської платформи «Україна дружня до аутизму».

Серед різноманітних дискусійних питань увагу учасників акцентували на важливості дошкільної освіти та недостатній підготовці дітей з ООП. Наталія Стручек, директорка дитячого садка «Дитина з майбутнім», наголошує на відсутності якісної дошкільної інклюзії. Для того, щоб дитина потрапила до освітнього закладу, її мають підготувати. І якщо першачок належним чином не підготовлений, він не зможе успішно адаптуватися. Шкільна інклюзія повинна підхопити дитину, який вже «знаходився у корекції».

Інклюзія в Україні розвивається. Але однією з головних проблем залишається брак інформації. Школи часто не знають, куди звертатися за необхідною інформацією. В крайньому випадку вони можуть отримати теоретичні знання, які не відповідають на питання «Що мені робити з цією дитиною в класі?». Так, для вчителів наразі існують спеціальні курси, але вони дуже загальні і не роз’яснюють деталі. Також ми маємо гостру нестачу людей, які знають, як працювати тьютором, тобто асистентом педагога у класі, – розповіла Ірина Сергієнко, директорка з розвитку фонду «Дитина з майбутнім».

Ще один почесний гість Конференції – Стівен Шор, американський професор з інклюзивної освіти у США, який має аутичний розлад – бачить в Україні великі перспективи щодо розвитку інклюзивної системи. Адже і вчителі, і батьки прагнуть створити якісне освітнє середовище для дітей і вчаться підтримувати їх.

75 тренерів навчатимуть новим методикам роботи з дітьми з ООП

Профільні фахівці стануть тренерами для працівників ІРЦ у своїх регіонах.

Працівники інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ) вивчатимуть різноманітні міжнародні методики для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами. Їх навчатимуть 75 профільних фахівців, які пройшли тренінг з використання  спецметодик і тепер стануть тренерами для працівників ІРЦ у своїх регіонах. Підготовче навчання тривало впродовж трьох днів і завершилося 15 листопада 2019 року у Києві.

В межах тренінгу учасники вивчали принципи та правила використання Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я дітей і підлітків (МКФ-ДП).

Україна переходить на МКФ і це означає відхід від діагнозів та оцінку індивідуальних потреб дитини. Ми маємо розуміти, що люди, які мають однаковий діагноз, можуть мати різний вихідний рівень можливостей. Наприклад, декілька людей з синдромом Дауна мають однаковий діагноз, але можуть мати зовсім різні побутові або освітні умови. Відповідно, вони потребуватимуть різної підтримки, зокрема, під час навчання. Впровадженням МКФ у нашій країні опікується Міністерство охорони здоров’я, однак освітяни вже зараз починають знайомитися з цією класифікацією. Адже вони разом з лікарями та соціальними працівниками мають говорити однією мовою задля інтересів дитини, – розповіла генеральна директорка директорату інклюзивної та позашкільної освіти МОН Валентина Хіврич.

Спікери заходу ознайомили учасників із трьома рівнями підтримки, зокрема, з універсальною. За міжнародними стандартами вона надається 80% дітей з особливими освітніми потребами. Також на тренінгу йшлося про профіль інклюзивного вчителя.

Учасниками тренінгу стали фахівці з Естонії та США. Вони провели майстер-клас на тему: «Як говорити з дітьми про інвалідність?», а також розповіли про досвід впровадження інклюзії у своїх країнах.

Організатором навчання є Міністерство освіти і науки спільно з ЮНІСЕФ.

У Луцьку відкрили кав’ярню, де працюють люди з синдромом Дауна

Відкрити кав’ярню вирішили матері двох офіціантів із синдромом Дауна
Заклад розпочав роботу 9 січня. Він розташований на вулиці Драгоманова, 11/3. Відкрити кав’ярню вирішили матері двох офіціантів із синдромом Дауна Лариса Новосад та Галина Мельник.

Лариса розповіла, що не кожен підприємець сьогодні хоче брати на роботу людину з інвалідністю. Сини засновниць Андрій Мельник і Валентин Новосад працюватимуть офіціантами

Галина Мельник також є головою організації «Батьки дітей із синдромом Дауна», вона зазначила, що новачки спочатку працюватимуть чотири години щодня, щоб не перевантажувати їх. А робочий день поділять на зміни: одна людина працюватиме до обіду, інша — після обіду

https://youtu.be/xSjOTwM9E_o

ІНТЕРАКТИВНА ПІДЛОГА, КРАЩІ КОМП’ЮТЕРНІ ПРОГРАМИ ТА ІГРАШКИ ДЛЯ РОЗВИТКУ – МОН ОНОВИЛО ПЕРЕЛІК ЗАСОБІВ КОРЕКЦІЇ У ІНКЛЮЗІЇ

Більше дидактичних матеріалів, комп’ютерні логопедичні тренажери та спеціальні іграшки – діти з особливими освітніми потребами (ООП) матимуть доступ до більшої кількості корекційних засобів. Відповідний наказ, яким МОН розширило перелік корекційних засобів для дітей з ОПП, опубліковано в Офіційному віснику України. “Сьогодні, у 2019 році, ми вже нарешті можемо побачити ті результати, які дає інклюзивна освіта. Суспільство стає більш толерантним, а діти з особливими освітніми потребами краще соціалізуються, навчаючись зі своїми однолітками у звичайних школах. Ми щодня напрацьовуємо велику кількість змін та вдосконалюємо інклюзію. І однією з таких змін стало осучаснення переліку корекційних засобів. Завдяки цьому діти зможуть покращувати свої знання, емоційне здоров’я у найбільш комфортній для них формі”, – розповіла Міністр освіти і науки Ганна Новосад. Новий документ не лише осучаснив список засобів корекції для психофізичного розвитку дітей з ООП, що навчаються в інклюзивних та спеціальних класах шкіл, а й є універсальним для застосування у всіх закладах освіти. Так, вчителі матимуть для роботи інтерактивну підлогу, комп’ютерний слухомовленнєвий комплекс, різноманітні комп’ютерні програми тощо. Окрім цього, також розширено і дидактичні матеріали для розвитку дітей раннього віку, спеціальних логопедичних іграшок, настільних ігор, приладдя для малювання та інше. Для дітей, що мають складнощі з мовленням, оновили засоби альтернативної комунікації. Насамперед, це діти з розладами аутистичного спектру. Важливо зазначити, що відтепер ресурсні кімнати шкіл буде поділено на дві зони – навчально-пізнавальну та ігрову. Їх відокремлять стаціонарною або мобільною перегородкою. Зокрема, у першій зоні діти з ООП будуть навчатися у групах або індивідуально, а у другій буде простір, де діти зможуть покращувати свій психоемоційний стан, знижувати тривожність та нервове збудження.