У Києві пройшла Перша міжнародна конференція з аутизму

Під час заходу українцям надали практичні поради рекомендації від експертів, які працюють з людьми з ментальними розладами.

УКиєві відбулася Перша міжнародна практична конференція з аутизму – #IPACUkraine19, – яка тривала 8-9 листопада. Захід відвідали найвідоміші світові спікери та кращі вітчизняні фахівці у сфері інклюзії. Конференція проходила у форматі 20 практичних семінарів з лекціями, а на питання українців стосовно особливостей ментальних розладів відповідали фахівці із США, ЄС, Туреччини, України та інших країн.

Ініціатором заходу стала відома в Україні МГО «Дитина з майбутнім». Її засновниця – Інна Сергієнко, Консул Аутизм-Європа в Україні – вважає, що усі сили необхідно зосередити на підготовці дітей до інклюзії, тобто, починати із дошкілля.

У новому середовищі для таких дітей існує безліч дратівливих факторів. Потрібна ґрунтовна підтримка і багато індивідуальної роботи, і навіть школа з інклюзією не може цього забезпечити. Обов’язково повинен бути певний набір фахівців. Крім того, необхідно навчати педагогів, адже часто вони просто не знають, що робити з дитиною з аутизмом або іншими ментальними відхиленнями, – наголосила пані Інна.

Під час відкриття Конференції заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк зазначила, що український парламент відкритий для діалогу і спільної роботи з громадськими організаціями. Адже саме співпраця допоможе сформувати європейську культуру ставлення до аутистів та їхніх прав.

Просвітництво, інформування, подолання страхів – є нашою чи не основною роботою у цій сфері. Питання аутизму стосується вже не тільки дітей, а й підлітків і дорослих, – підкреслив Юрій Мірошниченко, співорганізатор парламентської платформи «Україна дружня до аутизму».

Серед різноманітних дискусійних питань увагу учасників акцентували на важливості дошкільної освіти та недостатній підготовці дітей з ООП. Наталія Стручек, директорка дитячого садка «Дитина з майбутнім», наголошує на відсутності якісної дошкільної інклюзії. Для того, щоб дитина потрапила до освітнього закладу, її мають підготувати. І якщо першачок належним чином не підготовлений, він не зможе успішно адаптуватися. Шкільна інклюзія повинна підхопити дитину, який вже «знаходився у корекції».

Інклюзія в Україні розвивається. Але однією з головних проблем залишається брак інформації. Школи часто не знають, куди звертатися за необхідною інформацією. В крайньому випадку вони можуть отримати теоретичні знання, які не відповідають на питання «Що мені робити з цією дитиною в класі?». Так, для вчителів наразі існують спеціальні курси, але вони дуже загальні і не роз’яснюють деталі. Також ми маємо гостру нестачу людей, які знають, як працювати тьютором, тобто асистентом педагога у класі, – розповіла Ірина Сергієнко, директорка з розвитку фонду «Дитина з майбутнім».

Ще один почесний гість Конференції – Стівен Шор, американський професор з інклюзивної освіти у США, який має аутичний розлад – бачить в Україні великі перспективи щодо розвитку інклюзивної системи. Адже і вчителі, і батьки прагнуть створити якісне освітнє середовище для дітей і вчаться підтримувати їх.

75 тренерів навчатимуть новим методикам роботи з дітьми з ООП

Профільні фахівці стануть тренерами для працівників ІРЦ у своїх регіонах.

Працівники інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ) вивчатимуть різноманітні міжнародні методики для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами. Їх навчатимуть 75 профільних фахівців, які пройшли тренінг з використання  спецметодик і тепер стануть тренерами для працівників ІРЦ у своїх регіонах. Підготовче навчання тривало впродовж трьох днів і завершилося 15 листопада 2019 року у Києві.

В межах тренінгу учасники вивчали принципи та правила використання Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я дітей і підлітків (МКФ-ДП).

Україна переходить на МКФ і це означає відхід від діагнозів та оцінку індивідуальних потреб дитини. Ми маємо розуміти, що люди, які мають однаковий діагноз, можуть мати різний вихідний рівень можливостей. Наприклад, декілька людей з синдромом Дауна мають однаковий діагноз, але можуть мати зовсім різні побутові або освітні умови. Відповідно, вони потребуватимуть різної підтримки, зокрема, під час навчання. Впровадженням МКФ у нашій країні опікується Міністерство охорони здоров’я, однак освітяни вже зараз починають знайомитися з цією класифікацією. Адже вони разом з лікарями та соціальними працівниками мають говорити однією мовою задля інтересів дитини, – розповіла генеральна директорка директорату інклюзивної та позашкільної освіти МОН Валентина Хіврич.

Спікери заходу ознайомили учасників із трьома рівнями підтримки, зокрема, з універсальною. За міжнародними стандартами вона надається 80% дітей з особливими освітніми потребами. Також на тренінгу йшлося про профіль інклюзивного вчителя.

Учасниками тренінгу стали фахівці з Естонії та США. Вони провели майстер-клас на тему: «Як говорити з дітьми про інвалідність?», а також розповіли про досвід впровадження інклюзії у своїх країнах.

Організатором навчання є Міністерство освіти і науки спільно з ЮНІСЕФ.

У Луцьку відкрили кав’ярню, де працюють люди з синдромом Дауна

Відкрити кав’ярню вирішили матері двох офіціантів із синдромом Дауна
Заклад розпочав роботу 9 січня. Він розташований на вулиці Драгоманова, 11/3. Відкрити кав’ярню вирішили матері двох офіціантів із синдромом Дауна Лариса Новосад та Галина Мельник.

Лариса розповіла, що не кожен підприємець сьогодні хоче брати на роботу людину з інвалідністю. Сини засновниць Андрій Мельник і Валентин Новосад працюватимуть офіціантами

Галина Мельник також є головою організації «Батьки дітей із синдромом Дауна», вона зазначила, що новачки спочатку працюватимуть чотири години щодня, щоб не перевантажувати їх. А робочий день поділять на зміни: одна людина працюватиме до обіду, інша — після обіду

https://youtu.be/xSjOTwM9E_o

ІНТЕРАКТИВНА ПІДЛОГА, КРАЩІ КОМП’ЮТЕРНІ ПРОГРАМИ ТА ІГРАШКИ ДЛЯ РОЗВИТКУ – МОН ОНОВИЛО ПЕРЕЛІК ЗАСОБІВ КОРЕКЦІЇ У ІНКЛЮЗІЇ

Більше дидактичних матеріалів, комп’ютерні логопедичні тренажери та спеціальні іграшки – діти з особливими освітніми потребами (ООП) матимуть доступ до більшої кількості корекційних засобів. Відповідний наказ, яким МОН розширило перелік корекційних засобів для дітей з ОПП, опубліковано в Офіційному віснику України. “Сьогодні, у 2019 році, ми вже нарешті можемо побачити ті результати, які дає інклюзивна освіта. Суспільство стає більш толерантним, а діти з особливими освітніми потребами краще соціалізуються, навчаючись зі своїми однолітками у звичайних школах. Ми щодня напрацьовуємо велику кількість змін та вдосконалюємо інклюзію. І однією з таких змін стало осучаснення переліку корекційних засобів. Завдяки цьому діти зможуть покращувати свої знання, емоційне здоров’я у найбільш комфортній для них формі”, – розповіла Міністр освіти і науки Ганна Новосад. Новий документ не лише осучаснив список засобів корекції для психофізичного розвитку дітей з ООП, що навчаються в інклюзивних та спеціальних класах шкіл, а й є універсальним для застосування у всіх закладах освіти. Так, вчителі матимуть для роботи інтерактивну підлогу, комп’ютерний слухомовленнєвий комплекс, різноманітні комп’ютерні програми тощо. Окрім цього, також розширено і дидактичні матеріали для розвитку дітей раннього віку, спеціальних логопедичних іграшок, настільних ігор, приладдя для малювання та інше. Для дітей, що мають складнощі з мовленням, оновили засоби альтернативної комунікації. Насамперед, це діти з розладами аутистичного спектру. Важливо зазначити, що відтепер ресурсні кімнати шкіл буде поділено на дві зони – навчально-пізнавальну та ігрову. Їх відокремлять стаціонарною або мобільною перегородкою. Зокрема, у першій зоні діти з ООП будуть навчатися у групах або індивідуально, а у другій буде простір, де діти зможуть покращувати свій психоемоційний стан, знижувати тривожність та нервове збудження.