Сьогодні кафедрою психолого-медико-педагогічних основ корекційної роботи був проведений попередній захист дипломних робіт освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр»
Бажаємо яскравих моментів у житті, великих перемог, гідних досягнень, веселих пригод, щасливих зустрічей та великих подорожей! Бажаємо не втрачати інтересу до навчання. Нехай кожен Ваш день буде плідним, чудовим та неперевершеним!
Шановні абітурієнти!
Кам‘янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка має для Вас гарні новини.
Ректорат погодив із Міністерством освіти і науки України максимальні обсяги та кваліфікаційний мінімум державного замовлення на прийом у 2020 році. Цьогоріч обсяги держзамовлення в нашому університеті одні з найбільших у регіоні.
http://vstup.kpnu.edu.ua/wp-cont…/…/sites/29/2020/03/178.pdf
Наш університет чекає наполегливих, розумних, вмотивованих.
Університет Огієнка – це місце сили духу, свободи вибору, лідерів та професіоналів.
Якщо Ви прагнете навчатися та розвиватися в колі найкращих, то обирайте свою професійну стежину в Кам‘янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка!
Не зважаючи на те, що у XXI столітті активно пропагується толерантність, трапляється безліч ситуацій, в яких люди демонструють свою нетерпимість до інших. Хтось – цілком свідомо, а хтось – мимоволі користуючись нав’язаними стереотипами.
Наразі в Україні динамічно розвивається інклюзивна освіта. Інклюзивно-ресурсні центри проводять тренінги, присвячені методикам роботи з дітьми, які мають інвалідність та особливі освітні потреби. Але залишається питання зі сприйняттям таких діток суспільством.
Журналісти «Всеосвіти» не раз чули історії від батьків, в яких є, наприклад, донька або син з ДЦП:
Ми приходимо на дитячий майданчик, а нам кажуть: «Йдіть звідси, я не хочу, щоб моя дитина гралася з такою як ваша і заразилась».
І це не зважаючи на те, що дитячий церебральний параліч – не інфекційне захворювання, він не може передаватися через дотик або повітряно-крапельним шляхом.
Усі діти спостерігають за поведінкою дорослих та копіюють її, саме тому надзвичайно важливо демонструвати на власному прикладі правильну модель дій.
Проєкт #НеБийДитину підготував кілька корисних порад, які допоможуть коректно реагувати на дитину з інвалідністю.
Якщо поруч дитина з інвалідністю
1. Не відвертайтесь, посміхніться!
2. Не давайте порад, якщо вас не просять!
3. Не питайте у батьків, що з дитиною, краще запитайте, що подобається малюкові.
4. Не розказуйте батькам про «хрест, який вони мають нести», про сімейні гріхи та погану карму.
5. Не забороняйте своїм дітям гратися з такими дітками.
6. Не звертайте увагу на їхню нестандартну поведінку.
7. Пропускайте батьків із дітьми з інвалідністю у черзі.
8. Допоможіть їм виїхати з візком на бордюр чи сісти у транспорт.
9. Пам’ятайте: усі діти є дітьми, просто деяким потрібно більше нашої уваги і допомоги.
Джерело: проєкт #НеБийДитину
На 2020 рік розмір інклюзивної субвенції становить 504 мільйони гривень. Понад 400 мільйонів гривень з цієї суми піде на підтримку інклюзії в школах.
Розподіл коштів
На підтримку вихованців у дитячих садках виділено 77,748 мільйонів гривень. Тобто на кожну дитину передбачено 19,5 тисяч гривень.
На підтримку учнів інклюзивних класів у школі заплановано 400,946 мільйонів гривень. Відповідно, на кожну дитину виділено 21,3 тисячі гривень.
На підтримку здобувачів повної загальної середньої освіти у професійно-технічних закладах передбачено 10,31 мільйонів гривень. На кожну дитину припадає 17,5 тисяч гривень.
На підтримку здобувачів фахової передвищої освіти у професійно-технічних закладах виділено 1,464 мільйонів гривень. На кожну дитину передбачено 6 тисяч гривень.
На абонплату за користування діагностичними методиками, які використовують фахівці #ІРЦ для визначення освітніх потреб дітей заплановано 13,552 мільйонів гривень.
З коштів на підтримку дітей виділено:
Залишки субвенції на кінець року зберігаються в місцевих бюджетах і використовуються наступного.
Джерело: НУШ, Міжнародний фонд “Відродження”
УКиєві відбулася Перша міжнародна практична конференція з аутизму – #IPACUkraine19, – яка тривала 8-9 листопада. Захід відвідали найвідоміші світові спікери та кращі вітчизняні фахівці у сфері інклюзії. Конференція проходила у форматі 20 практичних семінарів з лекціями, а на питання українців стосовно особливостей ментальних розладів відповідали фахівці із США, ЄС, Туреччини, України та інших країн.
Ініціатором заходу стала відома в Україні МГО «Дитина з майбутнім». Її засновниця – Інна Сергієнко, Консул Аутизм-Європа в Україні – вважає, що усі сили необхідно зосередити на підготовці дітей до інклюзії, тобто, починати із дошкілля.
У новому середовищі для таких дітей існує безліч дратівливих факторів. Потрібна ґрунтовна підтримка і багато індивідуальної роботи, і навіть школа з інклюзією не може цього забезпечити. Обов’язково повинен бути певний набір фахівців. Крім того, необхідно навчати педагогів, адже часто вони просто не знають, що робити з дитиною з аутизмом або іншими ментальними відхиленнями, – наголосила пані Інна.
Під час відкриття Конференції заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк зазначила, що український парламент відкритий для діалогу і спільної роботи з громадськими організаціями. Адже саме співпраця допоможе сформувати європейську культуру ставлення до аутистів та їхніх прав.
Просвітництво, інформування, подолання страхів – є нашою чи не основною роботою у цій сфері. Питання аутизму стосується вже не тільки дітей, а й підлітків і дорослих, – підкреслив Юрій Мірошниченко, співорганізатор парламентської платформи «Україна дружня до аутизму».
Серед різноманітних дискусійних питань увагу учасників акцентували на важливості дошкільної освіти та недостатній підготовці дітей з ООП. Наталія Стручек, директорка дитячого садка «Дитина з майбутнім», наголошує на відсутності якісної дошкільної інклюзії. Для того, щоб дитина потрапила до освітнього закладу, її мають підготувати. І якщо першачок належним чином не підготовлений, він не зможе успішно адаптуватися. Шкільна інклюзія повинна підхопити дитину, який вже «знаходився у корекції».
Інклюзія в Україні розвивається. Але однією з головних проблем залишається брак інформації. Школи часто не знають, куди звертатися за необхідною інформацією. В крайньому випадку вони можуть отримати теоретичні знання, які не відповідають на питання «Що мені робити з цією дитиною в класі?». Так, для вчителів наразі існують спеціальні курси, але вони дуже загальні і не роз’яснюють деталі. Також ми маємо гостру нестачу людей, які знають, як працювати тьютором, тобто асистентом педагога у класі, – розповіла Ірина Сергієнко, директорка з розвитку фонду «Дитина з майбутнім».
Ще один почесний гість Конференції – Стівен Шор, американський професор з інклюзивної освіти у США, який має аутичний розлад – бачить в Україні великі перспективи щодо розвитку інклюзивної системи. Адже і вчителі, і батьки прагнуть створити якісне освітнє середовище для дітей і вчаться підтримувати їх.